Главная страница

Пр №1 Ек паспорт. Екологічна паспортизація підприємств мета


Скачать 38,55 Kb.
НазваниеЕкологічна паспортизація підприємств мета
АнкорПр №1 Ек паспорт.docx
Дата13.04.2019
Размер38,55 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаПр №1 Ек паспорт.docx
ТипДокументы
#86990
Каталог

ЕКОЛОГІЧНА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

Мета: ознайомитися з метою, структурою, видами, принципами створення екологічного паспорту підприємства; визначити доцільність створення екологічного паспорту в умовах антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Інформаційні дані

Охорона навколишнього природного середовища, збереження та раціональне використання природних ресурсів, екологічний контроль набувають найвагомішого значення та пріоритетності у зовнішній та внутрішній політиці більшості держав світу, у тому числі й України. Це пов’язано з тим, що активізація життєдіяльності суспільства, стрімкий розвиток науки та сучасних технологій, їх використання, інтенсивне та екстенсивне споживання природних запасів сировини, земель та природних копалин, а у деяких випадках i безгосподарність керівництва окремих підприємств спричиняють погіршення екологічної ситуації в країні, призводять до техногенних катастроф. Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Основою формування комплексної екологічної програми і переходу природоохоронної політики на новий рівень повинно було стати введення екологічних паспортів підприємств. 

У 1990 році було прийнято державний стандарт ГОСТ 17. 0. 0. 04-90 і розроблено методичні вказівки щодо заповнення та введення екологічного паспорта промислового підприємства (ЕППП). ГОСТ 17. 0. 0. 04-90 не скасовано і досі, у статті 24 чинного нині Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» записано: «…ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною системою в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України». 

За умов чинного законодавства підприємства України повинні організовувати свою діяльність таким чином, щоб вона відповідала основним принципам охорони навколишнього природного середовища, визначеним ст. 3 Закону № 1264-ХІІ, а саме: 

- пріоритетності вимог екологічної безпеки, обов’язковості додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; 

- гарантуванню екологічно безпечного середовища для життя i здоров’я людей; 

- запобіжному характеру заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 

- екологізації матеріального виробництва на основі комплексності вирішення питань з охорони навколишнього природного середовища, використанню та відтворенню відновлюваних природних ресурсів, широкому впровадженню новітніх технологій; 

- збереженню просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів i комплексів; 

- науково обгрунтованому узгодженню екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих i технічних наук та прогнозуванню стану навколишнього природного середовища; 

- обов’язковості екологічної експертизи; 

- гласності та демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливатиме на стан навколишнього природного середовища; 

- науковообгрунтованому нормуванню впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; 

- безоплатності загального та платності спеціального використання природних ресурсів для здійснення господарської діяльності; 

- стягненню збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 

Екологічний паспорт підприємства – документ, який характеризує комплекс основних екологічних вимог, що висуваються перед функціонуючими підприємствами. 

Екологічний паспорт підприємства – це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем.

Екологічний паспорт промислового підприємства (далі – підприємства) – нормативно-технічний документ, що включає дані по використанню підприємством ресурсів (природних, вторинних і ін.) і визначенню впливу його виробництва на навколишнє середовище. 

Екологічний паспорт підприємства представляє комплекс даних, виражених через систему показників, що відбивають рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє середовище. 

Головне призначенняекологічного паспорта в тому, що він дає оцінку впливу викидів (скидань, відходів) забруднюючих речовин і продукції, що випускається, на навколишнє середовище і здоров'я населення, планує природоохоронну діяльність, визначає розмір плати за природокористування й у цілому спрямований на регулювання взаємодії людини і природи.

Цільпаспортизації як чисто екологічного контролю: прогноз екологічної ситуації як на самому підприємстві, так і довкола нього, контроль за виконанням природоохоронних заходів.

Відповідно до чинного законодавства підприємство у своїй діяльності по використанню природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище, плануванню і проведенню природоохоронних заходів підконтрольно місцевій адміністрації й органам Мінекології України. 

Екологічний паспорт розробляє підприємство за рахунок своїх коштів і затверджує керівник підприємства за узгодженням з місцевими органами влади і територіальним органом Мінекології, де він реєструється. Керівник підприємства, який затверджує паспорт, несе персональну відповідальність за правильність складення паспорта, достовірність даних, що в ньому містяться. 

Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків, норми, дозвіл на природокористування, паспорти газо- і водовідчисних споруд і установок по утилізації і використанню відходів, форми державної статистичної звітності й інші нормативні і нормативно-технічні документи. 

 Екологічний паспорт підприємства розробляється для обліку усіх видів техногенних впливів на ОС і порівняльного аналізу внеску різних виробничих процесів у загальну трудомісткість виробництва.

Екологічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, використовувану сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і викидів у повітря, їх характеристики після очищення; дані про тверді й інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих питомих показників по охороні природи.

Екологічна характеристика підприємств припускає оцінку прогресивності технологій, повноту використання сировини і палива; оцінку застосовуваних схем очищення стічних вод і викидів у повітря, характеристику потоків води і газу, що відходять; оцінку відчужуваної території, загальну економічну оцінку збитку, який наноситься підприємством навколишньому середовищу і деталізацію цієї оцінки по вадах продукції і технологіях.

В екологічному паспорті території дається систематизоване зведення даних про сучасний стан природного комплексу території й антропогенних факторів, що впливають на них. Даний паспорт розрахований на територію адміністративного району, але їм можна користуватися і для інших територіальних утворень.

В екологічному паспорті повинні бути наведені показники впливу підприємства на стан навколишнього середовища, такі як:
Екологічність продукції, що випускається (частка продукту з поліпшеними екологічними показниками; випуск екологічно чистої продукції).
Вплив на водні ресурси (обсяги води, що забирається, по різних джерелах; використання води на виробничі цілі; обсяги води, переданої іншим підприємствам і організаціям; скинуті стічні води; частка забруднених стічних вод; концентрація шкідливих речовин у забруднених стічних водах; кількість шкідливих речовин у водах, що надходять на очисні спорудження, ступінь очищення стічних вод; зміна обсягів і якості стічних вод).
Вплив на повітряні ресурси (обсяг використовуваного атмосферного повітря; кількість шкідливих речовин, що відходять, по видах і джерелах, частка шкідливих речовин, що уловлюється і знешкоджується від загального обсягу шкідливих речовин, що надходять в атмосферу; зміна обсягів і якості викидів шкідливих речовин в атмосферу після очищення по видах в порівнянні з попереднім періодом).
Вплив на матеріальні ресурси і відходи виробництва (обсяг утилізованих шкідливих речовин, витягнутих зі стічних вод; обсяг шкідливих речовин, які утилізовано, витягнутих з газів, що відходять; кількість твердих відходів, що утворюються; кількість утилізованих твердих відходів; кількість твердих відходів, що підлягають похованню; ступінь витягу основних компонентів з мінеральної сировини).
Вплив на земельні ресурси (коефіцієнт забудови - відношення площі, зайнятої під будинки і спорудження, до загальної площі підприємства; обсяг продукції підприємства, що випускається з 1 га землі; співвідношення основних, допоміжних і обслуговуючих площ; величина виробничої площі на одного робітника, одиницю устаткування, агрегату; загальна площа або довжина комунікацій, під'їзних колій, водопостачання, каналізації, енергопостачання; площа земель, що відводяться під культурно-побутове і житлове будівництво; частка площі, займаною санітарно-захисною зоною; площа рекультивованих земельних ділянок).
Екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючі форми і види державної звітності. 

Для діючих і проектованих підприємств складають екологічний паспорт за станом на момент оформлення і доповнюють (коректують) його при зміні технології виробництва, заміні устаткування і т. п. протягом місяця з дня змін, зберігають на підприємстві й у територіальному органі Мінекології. 

Заповнення усіх форм екологічного паспорта обов'язково. Допускається включати додаткову інформацію по заповненню паспорта відповідно до вимог територіальних органів Мінекології чи за узгодженням з ними. 

Гриф екологічного паспорта визначається керівництвом підприємства у встановленому порядку. 
Види екологічних паспортів

В даний час існують наступні види екологічних паспортів різних об'єктів:

1. Екологічні паспорти промислових об'єктів:
паспорта для сільськогосподарського виробництва;
паспорта безпосередньо виробничих підприємств;
паспорта організацій (спрощені);
паспорта місць по збереженню і переробці відходів;
2. Екологічні паспорти природної зони:
паспорта для рекреаційних комплексів (паспорта для зон відпочинку і паспорта для заповідного фонду);
паспорта безпосередньо природних об'єктів.
3. Паспорта для міської зони. Вони включають усі вищевказані паспорти.
Структура екологічного паспорта

Структура екологічного паспорта визначається ДСТ 17. 0. 0. 04-90 «Охорона природи. Екологічний паспорт промислового підприємства. Основні положення». 

Екологічний паспорт території складається з метою інформаційного забезпечення широкого кола користувачів інформацією для рішення наукових, організаційних і практичних задач, що спрямовані на раціональне природокористування.

Паспорт складається на основі: проектної, технологічної документації підприємства, затверджених та узгоджених показників діяльності підприємства, дозволів на природо-, земле- та водокористування, затверджених лімітів на природокористування; даних державної статистичної звітності, інвентаризаційного реєстру об'єктів, паспортів споруд, приладів, обладнання, відомостей Держкомводгоспу України, Держкомгеології України, Держкомгідромету України. Узгоджений з органами місцевого самоврядування і природоохоронними органами, екологічний паспорт підлягає реєстрації. 

Екологічний паспорт складається з двох частин: перша містить характеристику виробництва, а друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище з зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об'ємів витрат, питомих і загальних об'ємів викидів шкідливих речовин до і після впровадження кожного заходу). 

У першій частині паспорта зазначають: 

-назву об’єкта і його продукцію; 

-місце розташування (наявність поблизу інших об’єктів, житлових будинків, автомагістралей, лікувальних і навчальних закладів тощо) ; 

-обсяги використання земель (територія об’єкта й відвали відходів), води, енергії, сировини; 

-технологічні схеми виробництва основної продукції (дані про небезпечні речовини й процеси, наявність альтернативних технологій) ; 

-обсяги газоподібних викидів та стічних вод, їхню температуру; 

-хімічний склад, очищення, складування відходів та умови їх зберігання; 

-санітарно-захисну зону об’єкта. 

Друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище, із вказівкою термінів, обсягів витрат, питомих і загальних обсягів викидів шкідливих речовин до і після здійснення кожного заходу.

Програма заходів щодо зниження навантаження на навколишнє середовище повинна передбачати перспективну стратегію і найближчий план із вказівкою термінів реалізації, обсягів витрат, необхідних для досягнення знижень викидів до їх концентрації, при якій досягається зниження збитку навколишньому середовищу.

В другій частині приводяться показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності підприємства. Як показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності можна виділити:

1. Оснащеність джерел забруднення очисними пристроями (кількість джерел шкідливих викидів; кількість неорганізованих джерел шкідливих викидів).

2. Пропускна здатність наявних очисних споруджень (кількість і потужність основного технологічного устаткування, функціонування якого супроводжується виділенням визначених видів забруднень; частка визначеного виду забруднень, що утворяться при виробництві одиниці основної продукції; кількість і потужність природоохоронного устаткування, призначеного для очищення визначених видів забруднень).

3. Прогресивність застосовуваного очисного устаткування (ККД застосовуваного очисного устаткування; частка очисного устаткування з високим ККД; частка шкідливих викидів, очищених на устаткуванні з високим ККД).

4. Контроль за функціонуванням очисного устаткування (рівень забезпеченості очисного устаткування контрольно-вимірювальною апаратурою; коефіцієнт фактичного використання контрольно-вимірювальної апаратури; частка прогресивних приладів у загальній кількості застосовуваних контрольно-вимірювальних приладів; частка очисних споруджень, що працюють під контролем прогресивних приладів; частка очисного устаткування, що працює під централізованим контролем над викидами, у загальній кількості устаткування, що працює під контролем).

5. Раціональність існуючої організаційної структури природоохоронної діяльності (наявність природоохоронних служб і відділів; рівень централізації керування природоохоронною діяльністю; оперативність керівництва природоохоронних служб і відділів при прийнятті рішень; оснащеність природоохоронних служб і відділів обчислювальною технікою; інформаційна забезпеченість природоохоронних служб і відділів; ступінь економічної самостійності природоохоронних служб і відділів).

6. Інші показники (відношення результату природоохоронної діяльності до вартості основних виробничих фондів; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості очисного устаткування; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості матеріалів, використовуваних у її ході; відношення результату природоохоронної діяльності до загальної чисельності працівників і до чисельності працівників, зайнятих природоохоронною діяльністю).

Як загальні показники використовуються відношення економічного ефекту від застосування природоохоронних заходів до загальної величини витрат на їхнє проведення.

Як окремі показники можуть застосовуватися:

- частка капітальних витрат на природоохоронні заходи в загальному обсязі капітальних витрат підприємства;

- частка витрат на охорону повітряного басейну в загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

- частка витрат на охорону і раціональне використання водяних ресурсів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

- частка поточних витрат на природоохоронну діяльність у загальному обсязі поточних витрат підприємства;

- частка витрат на знищення і знежирення твердих і рідких відходів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

- частка витрат на розробку і впровадження прогресивних технологій (маловідходних, безвідхідних, безстічних і т.п.) у загальному обсязі витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

- частка витрат на оплату послуг сторонніх організацій на природоохоронну діяльність у загальному обсязі цих витрат підприємства.

Принципи створення і заповнення екологічного паспорта промислового підприємства.


У відповідності і чинному законодавстві підприємство у своїй діяльності по використанню природних ресурсів і впливові свого виробництва на навколишнє середовище, плануванню і проведенню природоохоронних заходів, підконтрольно міським службам охорони навколишнього середовища.

Зміст екологічного паспорта повинен відбивати такі принципові моменти
перехід від вивчення наслідків (стану навколишнього середовища) до детального диференційованого вивчення причин (ситуації по кожному об'єкту і групах родинних підприємств) ; 
перехід від розгляду загального об'єму викидів до питомих показників, віднесених до одиниці виробленої продукції, яка порівнюється з найкращими світовими показниками. 
Порядок складання і представлення екологічних паспортів промислових підприємств на узгодження координують місцеві комітети з охорони природи разом з міською адміністрацією.

Екологічний паспорт розробляється підприємством за рахунок його засобів і затверджується керівником підприємства за узгодженням з Радою народних депутатів і територіальним органом по охороні праці, де він і реєструється.

В екологічний паспорт вноситься, періодично коректується й обновляється інформація про вихідні дані для розрахунку матеріально-енергетичних балансів, нормативи ресурсоспоживання, виробничих циклів. Важливими розділами паспорта є результати інвентаризації відходів підприємства, що заповнюються відповідними органами, у ці підрозділи надають інформацію й опис умов утворення і характеристики всіх джерел газових викидів, стічних вод, твердих і рідких відходів, приводиться зведення про поточну економіку підприємства, про плановані і фактичні витрати на заходи щодо досягнення нормативних ПДВ і ПДС, а так само інших природоохоронних мірах.

Основою для розробки екологічного паспорта є погоджені і затверджені основні документи, проекти розрахунків гранично-припустимих викидів (ПДВ), норми гранично-припустимих стоків (ПДС), дозвіл на природокористування, паспорти газо-водоочисних споруджень і установок по утилізації і використанні відходів, дані статистичної звітності, інвентаризації джерел забруднення, нормативно-технічні документи.

Паспорт складається відповідними підрозділами підприємств, що відповідають за охорону навколишнього середовища. Для проектованого підприємства екологічний паспорт розробляє організація-проектувальник.

Екологічний паспорт затверджується керівником підприємства, погодиться з державними організаціями по охороні природи і з міською і районною адміністрацією, до території якої відноситься дане підприємство, гриф визначається відомчими Переліками.

Керівник підприємства, що затверджує екологічний паспорт, несе персональну відповідальність за правильність складання паспорта, вірогідність, що утримуються в ньому даних і внесення коректив у плині місяця з дня зміни характеру використання природних ресурсів.

Екологічний паспорт для проектованих, реконструемих і підприємств, що розширюються, заповнюється на стадії розробки відповідного проекту.

Екологічний паспорт для діючих і проектованих підприємств складається за станом на 1.01.2001 р., і далі щорічно уточнюється і пері узгоджується в органах місцевого самоврядування.

Допуск до екологічного паспорта, що має грифа таємності, виробляється порядком, установленим нормативними документами.

Екологічний паспорт промислового підприємства дає можливість здійснити екологічну атестацію того або іншого господарського об'єкта по ознаках його відповідності вимогам гранично-припускними техногенного навантаження і екологічної техноємність території.

Екологічні паспорти допомагають детально й диференційовано проаналізувати причини змін стану довкілля через вплив конкретного підприємства й порівняти його з іншими в світі, які мають кращі природоохоронні показники.

Сучасна екологічна ситуація у світі вимагає жорсткості діючих і розробки нових екологічних норм і правил із закріпленням їхній у державних стандартах і екологічних паспортах підприємства. Усе більш настійної є необхідність екологічної паспортизації не тільки окремих підприємств, але і всієї території міста. Це дозволяє давати інтегральну оцінку екологічного стану всього регіону, будь-якої території й акваторії, виявити екологічно небезпечні ділянки, оцінити ступінь їхнього впливу на життєдіяльність населення.
Хід роботи

На основі інформаційних матеріалів зазначте актуальність створення екологічного паспорта промислового підприємства.


    Зазначте правову основу створення екологічного паспорта підприємства.


      Визначте принципи створення екологічного паспорта підприємства


        Обгрунтуйте доцільність створення екологічного паспорта в умовах антропогенного впливу на навколишнє середовище.


          Сформулюйте висновки.

          Питання для самоконтролю:

          1. Що таке екологічний паспорт підприємства?

          2. Які показники роботи підприємства повинні бути представлені у екологічному паспорті цього підприємства?

          3. Із яких частин складається екологічний паспорт підприємства?

          4. Якими є принципи створення і заповнення екологічного паспорту промислового підприємства.
          Література:

          1. Андрейцев Ю., Пустовойт М. А. Екологічна експертиза, право і практика. — К., 1992.

          2. Дудник О. Природокористування: еколого-економічні основи. - Полтава: Астрея, 1994.

          3. Ярошева О.І. Соціально-економічні проблеми екології. - Донецьк.: ДонДУЕТ, 2001.



          перейти в каталог файлов
связь с админом