Главная страница
qrcode

Псковитянка


Скачать 22,47 Kb.
НазваниеПсковитянка
Дата21.06.2020
Размер22,47 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаГрозен царь.docx
ТипДокументы
#111988
Каталог

Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової

Анотація

На твір

Римського-Корсикова

Опера:

«Псковитянка»


Виконала:

Студентка 1 курсу

Спеціалізація «Хорове диригування»

Зазуля Марія

Клас викладач:

Кучурівського Юрія Степановича

Одеса 2020

Історико-естетичний аналіз

Римський-Корсаков (6 березня 1844 – 21 червня 1908) російський композитор , педагог, диригент, громадський діяч, музичний критик; член «Могутньої кучки» автор 15 опер, 3 симфоній, симфонічних картин, камерно-інструментальної музики.

Творчість Римського-Корсакова глибоко самобутня і разом з тим спирається на класичні традиції. Гармонійністю світосприймання, ясністю музичного мислення, витонченим артистизмом він є близьким до Глінки. Пов’язаний із передовими ідейно-художніми течіями 1860-х рр., Римський-Корсаков виявляв великий інтерес до народної творчості (склав збірник «Сто російських народних пісень», 1877; гармонізував пісні, зібрані Т. І. Філіпповим, — «40 народних пісень», 1882). Композитор використовує справжні зразки музичного фольклору й органічно обробляє пісенні інтонації у власних мелодіях. Захоплення фольклором, давньослов’янською міфологією, народними обрядами відобразилися в операх «Травнева ніч» (за М. В. Гоголем, 1879), «Снігуронька» (за О. М. Островським , 1881) — улюблений музичний твір Римського-Корсакова, який він вважав своїм найкращим, «Млада» (1890), «Ніч перед Різдвом» (за М. В. Гоголем, 1895).

Псковитянка перша з п’ятнадцяти опер, створених Миколою Римським-Корсаковим. Опера складається з трьох дій по дві картини; лібрето — композитора (за участю В. В. Стасова, М. П. Мусоргського, В. В. Нікольського) за однойменною драмою Л. Мея. Цю оперу Римський-Корсаков почав писати у 1868 році, а перше її виконання відбулось у 1873 році. Проте композитор продовжив редагувати оперу, і протягом свого творчого шляху створив 4 редакції опери, найбільш відомою й виконуваною із них нині є третя, від 1892 року. В останній редакції з опери було повністю вилучено сюжетну лінію, пов’язану із бояринею Вірою Шелогою, на основі якої композитор створює окрему одноактну оперу «Віра Шелога»

« Все происходит в Пскове. Именно здесь живет великий князь Токмаков. Все девушки веселятся, танцуют разные танцы, а также играют в разные игры, а рядом с ними стоят их мамки, которые не отходят от них никуда и постоянно за ними приглядывают. Всем интересно кроме одной девушки по имени Ольга. Она уже давно ждет своего любимого, но поскольку ждать еще очень долго, то она ждет от него хотя бы письма. Немного подальше сидят две женщины и разговаривают между собой, но так чтобы никто ничего не слышал. Одна женщина спрашивает у другой, правда ли говорят о том, что Ольга является не дочерью князя, но вторая женщина ничего ей не отвечает. Тем временем к Ольге подходит ее подруга и рассказывает о том, что сегодня вечером к ней приедет ее любимый, девушка очень даже рада этому событию. Вот только убежать с ним она не может потому что ее отец уже просватал ее с другим мужчиной. Тогда Михайло говорит о том, что собирается уехать на некоторое время в Сибирь и заработать там немного денег, а потом вернуться назад и поговорить с отцом девушки и попросить ее руки. Вот только девушке совсем не нравится такая идея, и она обещает, что сама уговорит отца отдать ее замуж за Михайло. В это время из дома выходят отец девушки и названный жених. Отец рассказывает о том, что он не является настоящим отцом Ольги. Тем временем звонит колокол и царь рассказывает своему народу о том, что Новгород пал и теперь у них будет новый царь по имени Иван, который совсем скоро появится в этом городе. После появления нового царя весь народ пал перед ним на колени и начали уговаривать о том, чтобы он не отбирал у них жизнь. Когда Иван увидел Ольгу, то сразу же признал ее, ведь ее лицо очень даже ему знакомо. А позже он выведал у царя, кем она является на самом деле и понял, что это его настоящая дочь. Ольга после богослужения отстает от своих подруг и тайно встречается с Михайло. Тот пытается уговорить ее убежать из города и быть всегда вместе, а девушка уговаривает его прийти и попросить ее руки у Ивана, но парень не соглашается. И тогда девушка соглашается с предложением своего любимого. Тут же появляется Матута и забирает свою возлюбленную с собой. А тем временем Иван вспоминает не только про дочь, но и про свою молодость. И тут ему докладывают о том, что Матута украл Ольгу. Когда он вызвал Матута, то тот рассказывает о том, что он увидел ее с бедным Михайло».

Музично-теоретичний аналіз

Форма твору являє собою складну двочастинну зі вступом.

Фактура викладення твору – мішана. Чергується між собою гомофонно-гармонічна і поліфонічна (присутня як імітаційна так і підголоскова поліфонія). У другій частині значна перевага імітаційної поліфонії.

Слід зазначити, що ладо-тональний план являється головний засобом виразності в даному творі. Основна тональність твору h-moll. Протягом усього твору присутні тональні зміни: a-moll (в 11 такті), B-dur (30 т), b-moll (38 т).

Мелодія є важливим засобом музичної виразності являє собою складне різностороннє організоване ціле з текстом разом з іншими засобами виразності визначає загальний характер твору.

Для музичної мови композитора даного твору характерна сувора впорядкованість, централізація в поєднанні з внутрішньою різноманітністю і багатством. Тому гармонія допомагає розкрити задум твору за допомогою таких акордів: t53, t6, DD6, зм53, D2, D65.

Темп твору – Moderato assai ( дуже помірно). Більше агонічних змін в творі не зустрічається.

Розмір: 3/4 простий Метр: тридольний

Ритмічний малюнок в даному творі досить різноманітний зустрічаються заліговані ноти, довгі пунктири, паузи.

Динаміка – це один із важливих засобів музичної виразності, вона підпорядкована літературному тексту, дуже контрастна, від pff. В даному творі важливе місце належить рухомій динаміці.

Твір написаний для хору у супроводі симфонічного оркестру.

Вокально-хоровий аналіз.

Тип хору – мішаний. Вид хору – чотириголосий.

Всі партії знаходяться в зручних теситурних умовах та однаково вокально навантажені:

Загальний діапазон хору: А – fis2

C: f1 – fis2 T: е - fis2

A: h - e2 B: А- е1

Розглядаючи горизонтальний стрій можемо зауважити що в кожній партії спостерігаються інтонаційні труднощі пов’язані з хроматично зміненими ступенями, які потрібно інтонувати згідно правил інтонування, також проблеми в досягненні чистого горизонтального строю можуть бути пов’язані з інтервальними стрибках, які супроводжуються зміною регістрів. Тому необхідно слідкувати не тільки за правилами інтонування, але й за допомогою рухомих нюансів злагоджено поєднати регістри.

Розглядаючи вертикальний стрій можна зауважити, що можуть зустрічатися труднощі пов’язані з широким розтаванням акордів та досить складною гармонією.

Ритмічний ансамбль – присутні складні ритмічні групування, синкопований та пунктирний ритм, також присутня поліфонія, тобто в кожній партії свій ритмічний малюнок.

Дикційний ансамбль – буде досягатися штучно, адже в тих епізодах де поліфонічна фактура, різна підтестовка і важко чітко вимовляти літературний текст.

Динамічний ансамбль потребує найбільшої уваги, адже необхідно збалансувати не тільки хорові партії між собою, але й з супроводом

Основними труднощами є чистота інтонування, чітка дикція, наявність хроматизмів, виконання точних імітацій. Все це вимагає високої вокальної підготовки співаків, гнучкості голосів, виконавської майстерності.

Диригентські труднощі пов’язані із вмінням передати образ і характер твору жестом. Вміння передати атаку звуку, особливості фразування і динамічні відтінки. Повинні бути чіткі показанні атака та зняття звуку. Диригентський жест повинен бути чітким, вольовим і виразним. Чим виразніше диригування, тим легше співакам сприймати і відповідати співом.

перейти в каталог файлов


связь с админом