Главная страница

Моделювання. Прогнозування. Профілактика. Версі... Версія гіпотеза, логічний інструмент пізнання, вживається як синонім будь-якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності


НазваниеВерсія гіпотеза, логічний інструмент пізнання, вживається як синонім будь-якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності
АнкорМоделювання. Прогнозування. Профілактика. Версі.
Дата13.04.2019
Размер163 Kb.
Формат файлаppt
Имя файлаМоделювання. Прогнозування. Профілактика. Версі...ppt
ТипДокументы
#87095
Каталог

Тема 3

Теорія криміналістичної версії Версія - гіпотеза, логічний інструмент пізнання, вживається як синонім будь-якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності.
Версія - обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу визначеного злочину.
Криміналістична версія – це обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для провадження; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їх зміст і зв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по провадженню.
Слідча версія - це припущення слідчого стосовно невстановлених обставин події, яка досліджується, максимально широке узагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдиним поясненням і спрямоване на розслідування злочинів.
Суть версії: Завдання версії: Класифікація версій: суб'єктом висування: слідчі, розшукові, експертні, судові (як правило, взаємозалежні і можуть випливати одна з іншої. Так, слідча версія може випливати з експертної, розшукова - зі слідчої і навпаки.)
за обсягом встановлення обставин події, що досліджується: загальні, призначені для пояснення сутності події в цілому, її характеру, причинного зв'язку між фактами; окремі - ймовірне судження про місце, час, знаряддя вчинення злочину, походження окремих слідів тощо.
ступенем конкретності: типові - пояснення події в цілому на підставі даних узагальненого досвіду судової, експертної, розшукової практики, конкретні - робочі версії, над якими працює у той або інший момент слідчий.
на пошукові і дослідницькі (головною метою першої підгрупи є пошук джерел (носіїв) інформації, а ціль другої полягає в дослідженні уже виявленої інформації).
на основні і контрверсії. Контрверсії висуваються не шляхом багатоетапного версійного процесу, а більш простим способом, за допомогою логічної операції заперечення.
Стадії версіювання: Основою версії є фактичні дані: Висунення версій - процес, що охоплює всі сумнівні та невідомі обставини розслідуваного злочину.
Перевірка версій загальне правило перевірки версій полягає в тому, що перевірка здійснюється доти, поки висунута версія не буде спростована або поки не з'являться умови, за наявності яких її можна буде вважати об’єктивною істиною.
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Моделлю розуміється, така подумка яка надається або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замінити його так, що її вивчення дасть нам нову інформацію про цей об'єкт.
криміналістиці моделлю розуміється штучно створена матеріальна або ідеальна система, відтворююча і замінюючи досліджувану подію або окремі ситуації та обставини його вчинення.
Процеси моделювання (функції): Криміналістичне моделювання - як метод, який полягає у створенні уявної або матеріальної моделі, (що володіє необхідним для дослідження схожістю і перебувають у сфері кримінального судочинства з оригіналом), а також у наступному дослідженні цієї моделі в якості засобу отримання криміналістично значимої інформації, необхідної для розкриття, розслідування та попередження злочину.
Завдання моделювання: евристичного та пізнавального порядку: кодування, зберігання (за типовим або індивідуальним ознакою) інформації, необхідної для розслідування злочину; дослідження наявних даних по конкретній події, отримання додатково криміналістично значимої інформації.
процесу організації і управління розслідуванням злочину, при вирішенні яких моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну або прогностичну функції.
науково-дослідницького характеру, покликані в кінцевому підсумку забезпечити розробку і впровадження криміналістичних методик з розслідування окремих видів злочинів.
дидактичного плану, які вирішуються за допомогою впровадження моделювання як інструмент навчального процесу та методу вироблення оптимального варіанту підготовки фахівця з боротьби зі злочинністю.
Сфера застосування моделювання: науково-дослідницька діяльність по вивченню слідчої, судової та експертної практики;
навчально-педагогічна діяльність, що включає в себе підготовку фахівців у галузі криміналістики і перепідготовку слідчих кадрів.
Класифікація моделей Компоненти процесу моделювання:
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Криміналістична прогностика - це самостійне вчення, яке являє собою систему наукових положень про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображають перспективи і напрями розвитку криміналістики та об’єктів її пізнання в майбутньому.
як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання найефективніших прогностичних методик і спрямовану на побудову прогнозів щодо визначення основних тенденцій, шляхів розвитку криміналістичних об’єктів, їх стану в майбутньому;
як галузь правового (юридичного) прогнозування, що є різновидом передбачення у сфері боротьби зі злочинністю, де спільною сферою прогностичних досліджень правознавців, процесуалістів та криміналістів є передбачення тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів і засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності.
Об’єктами прогнозу виступають сама наука криміналістика та об’єкти її пізнання:
злочин (функціональна сторона злочинної діяльності) і породжувані ним наслідки;
діяльність щодо розкриття, розслідування та попередження злочинів.
вихідної інформації, яку можна упорядкувати таким чином:
за джерелами - офіційна (відомості, які містяться в різних офіційних документах, що виходять від компетентних державних органів та посадових осіб; відомості із матеріалів кримінальних проваджень та інших офіційних проваджень) та неофіційна (монографії, періодичні видання, результати криміналістичного моніторингу тощо);
щодо прогнозованої системи - внутрішня (перероблена за певною схемою, тобто перекодована та згрупована за чіткими ознаками, наприклад, у кореляційні таблиці, що відображають залежності між конкретним способом вчинення певного виду злочину та особою злочинця) і зовнішня (первинна інформація, що характеризує як сам об’єкт прогнозу, його властивості та ознаки з позиції методології криміналістичного прогнозування, так і прогнозний фон, тобто чинники-детермінанти, передпрогнозну ситуацію тощо);
за характером відображуваних знань - якісна (фактографічні дані та експертні оцінки) та кількісна;
за функціональним призначенням - інформація для побудови прогнозів у науці; інформація для науково-прикладного прогнозування; інформація для практичного прогнозування.
Джерела формування вихідної для прогнозування інформації: Наукові дані:
Статистичні дані:
Узагальнені дані практики:
стратегічне, тактичне та індивідуальне.
Стратегічне прогнозування пов’язане з прогнозуванням перспектив розслідування і судового розгляду в цілому, з моделюванням наслідків процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його висновки є невід’ємною частиною процесу доказування, забезпечуючи планування, визначаючи найприйнятніші форми взаємодії та характеризуючи можливі варіанти розвитку слідчих і судових ситуацій та ін.
Тактичне прогнозування - це прогнозування результативності планованих тактичних операцій, слідчих дій та прийомів з метою вирішення тактичних завдань у конкретних ситуаціях розслідування і судового розгляду, а також наслідків використання одержаних результатів у доказуванні, ступеня тактичного ризику і засобів його мiнiмізації тощо.
Індивідуальне прогнозування спрямоване на розробку прогностичної моделі щодо:
Результатом прогностичних досліджень є прогнози, які, у свою чергу, можуть бути поділені на пошукові та нормативні, конструктивні, деструктивні або застерігаючі, групові та індивідуальні, поточні, коротко- та довгострокові.
методами розробки прогнозів є опитування експертів, моделювання та екстраполяція.
Завершальний етап прогностичних досліджень пов’язаний з визначенням форм та шляхів реалізації сформульованих прогнозів.
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
Криміналістична профілактика – це як діяльність уповноважених суб’єктів і напрям наукових досліджень, базується на загальних кримінологічних рекомендаціях щодо встановлення причин і умов, що сприяють конкретним злочинам, вживанню спеціальних криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення.
Завдання (досліджує і розробляє):
Суб’єктами криміналістичної профілактики у відповідних видах і формах її застосування є органи досудового розслідування, слідчий, експерт, прокурор, слідчий суддя, суд.
криміналістичну профілактику, так і загальні кримінологічні рекомендації.
внесення подання до відповідного державного органу, громадської організації або повідомлення посадовій особі про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню даного злочину.
Інші форми здійснення профілактичних заходів:
перейти в каталог файлов
связь с админом